Вітер наповнює білосніжні вітрила. Скрип дерева, натягнутої тканини та мотузок перемішується з потужними ударами хвиль об дерев’яний ніс фрегата, що повільно підіймається з морської блакиті, та опускається назад. Куди не глянь, навкруги розкинулось неозоре синє море. Чорний прапор захований біля щогли в очікуванні свого часу, коли з’явиться гідна здобич. Десятки напружених очей вдивляються в горизонт у пошуках бажаного силуету торгового судна.

Романтика далеких морів відома багатьом з нас завдяки численним книжкам, фільмам і звісно ж, відеоіграм. Корсари, флібустьєри, приватири – у професії пірата є багато красивих та екзотичних синонімів, які разом із пригодницьким антуражем облагороджували криваву реальність. У справжньому житті працівників абордажного гака та тесака було дуже мало простору для героїзму, навіть коли піратство заохочувалось урядами держав, а самі грабіжники перебували на державній службі.

Піратська рутина давно знайома ґеймерам, в цій тематиці вийшла не одна гра, проте справжню манію свого часу породила лише одна з них, а її успіх багато хто намагався повторити. Гравці зі стажем вже зрозуміли, що мова йде про Pirates!, яка нещодавно відсвяткувала тридцяту річницю. Pirates! переносила людей в далеку епоху буканьєрів та чорного прапору, використовуючи найсильніший графічний процесор – людську уяву — та захопливий ігролад, що по міцності можна було порівнювати з деякими наркотиками.

І хоча мало хто в Україні застав оригінальну гру через слабке поширення комп’ютерів на початку дев’яностих, піратська манія наздогнала вітчизняних гравців на восьми- та шістнадцятибітних консолях. На останні, а саме Sega Mega Drive, прийшовся якісний рімейк оригіналу, про який ми і поговоримо сьогодні.

ІМ’Я ЯК БРЕНД

Ім’я Сіда Маєра давно вийшло з категорії ідентифікатора особи та стало  успішною торговельною маркою. При його згадці в уяві мільйонів людей з’являються картинки епічних пригод, пережитих за сотні годин в культових іграх, передусім, у безсмертній Civilization, перша частина якої вийшла у 1991 році. Проте історія великого ґеймдизайнера почалась за десять років до того, коли разом із Біллом Стілі він заснував компанію MicroProse. Профілем фірми стали симулятори, хоча Сід був не проти експериментувати з іншими жанрами, втім, конвеєр брав своє.

Лише у 1985 році він нарешті вирвався зі світу авіасимів, для того, щоб… зробити симулятор підводного човна. Можливо саме за його розробкою Сід задумався про іншу морську гру, що вийшла через два роки — Sid Meier’s Pirates! Вона стала першою грою з іменем дизайнера у назві — це й хід був зумовлений нехарактерним для MicroProse жанром, тому потрібно було підкреслити, що гру робив не абихто. Примітно, що сама ідея зробити бренд з імені Маєра спала на думку акторові Робіну Вільямсу, який жартома порадив Біллу Стілі зробити це на одній із вечерь, організованих Асоціацією Видавців Програмного забезпечення. Згодом іменна приставка з’являлась поруч навіть із назвами деяких ігор, в яких Сід не був головним дизайнером, але чого не зробиш задля добрих продажів.

Рецензії Sid Meier’s Pirates! на момент виходу сходились у думці, що Маєру та MicroProse вдалось зробити хітову у всіх аспектах гру. Вже з наступного року її почали включати у різноманітні топи найкращих, ставлячи у найрізноманітніші жанрові позиції: RPG, історична гра, стратегія тощо. За грою також одразу помітили наркотичний ефект: відірватись і справді було важко, адже кораблі та квести були нескінченними, тож гравцям завжди було де нашкрябати ще трошки золота. Також гра була більш універсальною у статевому плані: в часи, коли ігри лишались на 99% територією чоловіків, квести та загадки романтичної ролівки апелювали і до жіночої аудиторії.

Вже у рік випуску — 1987 — оригінальну версію Sid Meier’s Pirates! портували з Commodore 64 на інші комп’ютери, в тому числі ПК та Apple. З приставок такої честі у 1991 році удостоїлась восьмибітна NES, де один із ресурсів, «тютюн», було замінено на більш сімейне формулювання «врожай». За існування попиту на здавалося би старіючу гру, MicroProse вдалися до рімейку, чи радше перевидання, яке отримало назву Pirates! Gold та вийшло у 1993 році на ПК та Sega Genesis. Разом із невеличкими правками ґеймплею нова версія отримала поліпшену графіку та звук.

Популярність та актуальність концепції гри Маєра пройшла перевірку часом. Новітній рімейк вийшов у 2004 році, а ще пізніше різні версії гри було портовано на різноманітні мобільні платформи.

ПІРАТИ КАРИБІВ

Події Pirates! Gold розгортаються у Карибському басейні та охоплюють узбережжя від Флориди до Венесуели разом із великою кількістю островів. В рімейку гравцю доступні цілих шість часових періодів, у яких можна почати гру. Періоди відрізняються між собою у відповідності до реальної історії, що впливає як на стартові умови, так і на економіко-політичний клімат в регіоні по ходу гри. Якщо у часи «Срібної Імперії» (1560 рік) та «Торговців і контрабандистів» (1600 рік) на Карибах доволі порожньо та бідно за повної домінації Іспанії, то у кінцевих «Героях буканьєрів» (1660 рік) та «Занепаді піратства» (1680 рік) вже Англія та Франція правлять бал.

Вибір громадянства/підданства є однією з характеристик, які можна обирати на старті гри. Вони впливають як на стартові умови, так і на хід всієї гри. Гравець починає свою кримінальну кар’єру за морально виправданих обставин. Одного дня корабель персонажа атакують пірати, і герой бере до рук шаблю, щоби захистити себе. Здолавши піратського капітана, герой очолює вражених розбійників та відправляється назустріч новій долі.

Оскільки це гра з відкритим світом, то Pirates! Gold має одразу декілька різновидів діяльності та завдань, доступних гравцеві. Частина з них є майже сюжетними, та стосуються персоналії гравця як піратського капітана. Гра не має чіткої сюжетної лінії, лише певні досягнення та відкриту кінцівку, і вже від гравця залежить, ким він стане: жадібним безпринципним піратом, захисником корони, шукачем скарбів чи всіма потроху.

ГРАФІКА, ЯКІЙ НЕ ВДАЛОСЬ ПЕРЕМОГТИ ҐЕЙМПЛЕЙ

Якщо оригінальна гра пережила декілька релізів з досить сумнівними графічними рішеннями, на зразок малювання карти шрифтами, то в рімейку графічну складову вивели на відносно сучасний рівень, звісно, з урахуванням обмежень консолі. Корабель гравця єдиний у морі, а зустрічні судна з’являються лише на тактичному екрані. Розробники обмежились лише номінальною та однаковою місцевістю — одноманітними джунглями та власне морем. Щодо взаємодії з населеними пунктами та виконанням інших дій, то у грі є заздалегідь намальовані задники, на яких видається текстова інформація, або відбуваються події на зразок переміщень містом чи двобоїв на шаблях. Анімація, звісно, мінімальна.

Музика у грі мала доволі пристойне, як для Genesis, звучання. Звукові ефекти нечисленні, але звичної якості, плюс у грі навіть є розбірливий голосовий супровід.

ГРАБУЙ-ТОПИ

Ґеймплей Pirates! Gold зберігся від оригінальної гри, що і зрозуміло, адже успішність цієї концепції підтвердили і час, і продажі. Отже, як ви зрозуміли, грати доведеться за капітана піратського судна або й узагалі адмірала. Так, експедиція гравця не обмежена одним судном, за собою можна тягати таку кількість кораблів, на яку вистачить набраного особового складу. Втім, до бою буде вставати лише один корабель на вибір гравця.

Мандри морями у Pirates! Gold можуть відбуватись як згідно сюжетних планів, на зразок пошуків скарбів, так і цілком довільно, у чому вам допоможе сама гра, випадково генеруючи події. Причому це необов’язково поодинокі інциденти — генеруються цілі послідовності, що визначають ланцюги можливого розвитку події на найближчий ігровий час.  Ігровий світ, хоча це важко помітити на біднуватій мапі, живе власним життям: окремі міста то багатіють, то біднішають, держави оголошують одна одній війну та укладають мир. Інформацію можна відслідковувати у вигляді новин при відвідуванні таверн та спілкуванні з дружніми кораблями.

Бойова система у грі складається з двох фаз: власне сам бій та наступний абордаж/двобій на шаблях. У більшості своїй бої представлені морськими баталіями між двома кораблями. Головним фактором у такому протистоянні є вітер, який постійно змінюється, ускладнюючи рухи в одних напрямах та прискорюючи у інших. Кораблі можуть стріляти бортовими залпами, від яких опоненти втрачають гармати, вітрила, а потім і щогли. Корабель можна і повністю потопити, але тоді не вдасться долучити його до власного флоту та пограбувати. З іншого боку, тоді не доведеться витрачатися на неодмінний ремонт.

Особистий двобій капітанів є різновидом файтингу з використанням холодної зброї. Обоє учасників мають колючий та ріжучий удари, які можна завдавати в різні частини тіла, а також змогу відбити ворожий удар. Укол виконується швидше. Шкала здоров’я при цьому відображена змінами кольору голів капітанів, від зеленого до червоного. Під кінець поєдинку той, хто програв, сам здасться. Також паралельно імітується бій між командами кораблів –  тут, ясна річ, виграє той, в кого більше людей, але поєдинок капітанів впливає на його хід. Зрештою, якщо ви заколете ворога, то навіть в меншості ви все одно виграєте сутичку та отримаєте заслужені трофеї.

Кожен корабель – це ще і додаткове місце в трюмі для награбованого, що можна розділити на гармати, їжу, шкури та крам. Надлишок добра можна продавати в портах, за умови що гравця туди пустять, а у міста буде достатньо грошей. На це до речі впливатиме і сам гравець, адже міста можуть так само стати жертвою нападу, як і будь-яке судно в морі. На місто можна напасти як з моря, так і зі суші. В першому випадку корабель гравця має перемогти в сутичці з фортом та штурмувати його при наближенні, в другому гра проходить дещо сумбурно — гравець та комп’ютер переміщують свої піші та кінні загони по місцевості, ховаючись в лісах, а при зближенні відбувається перестрілка. Особисто я намагався просто обійти захисників форту, одразу заходити на форт та штурмувати його у традиційній різанині.

Між грабунком та мандрами, гравець може займатись традиційними пригодницькими речами: шукати скарби, використовуючи придбані в тавернах секретні мапи, шукати загублену родину, виконувати завдання на благо держави, та навіть влаштовувати особисте життя з дочками губернаторів. Головне не заграватись, адже моральний дух команди вдається підтримувати лише постійним доходом та перемогами, а рано чи пізно доведеться відправитись в банк та поділити награбоване між усіма членами екіпажу. Паралельно гравець може завершити кар’єру, або підняти рівень, що збільшить майбутню частку в поділі скарбу, але ускладнить гру.

Оскільки сам час теж є фактором, у Pirates! Gold не вийде грати вічно — принаймні, не тим самим персонажем. З роками стан здоров’я капітана погіршується, аж допоки вихід на пенсію не стає неминучим. Для фінального рейтингу гра враховує складність, зароблений статок, власність, сімейний стан тощо. Від досягнень піратської кар’єри персонажа буде залежати його майбутнє на відпочинку, що може різнитись від жебрака до заможної людини, можливо навіть королівського радника. Що ж, історія цього періоду знає про обидва випадки.

БІЛЬШЕ ГРАБУЙ, МЕНШЕ ТОПИ

Незважаючи на відсутність універсальних рішень у грі, яку гравець робить собі сам, йому можна та варто дати деякі поради. На початку слід обрати фехтування, що дозволяє більш ефективно прогресувати у грі. Маючи цей бонус, можна сміливо йти на абордаж кораблів та фортів, незалежно від якості команди та корабля. Гравці, що планують грати якомога довше, можуть також звернути увагу на медицину, що продовжить життя персонажа.

Вибір історичного періоду вимагає вдумливого підходу. Два перших періоди будуть заважкими та досить голодними, а якщо ще обрати Іспанію, то фактично доведеться або воювати з власною батьківщиною на всій карті, або шукати англійців днем з вогнем. Більш пізні періоди будуть кращими для новачків, адже там елементарно комфортніше грати, здобичі вистачатиме. 1640 та 1660 роки запропонують збалансований ґеймплей.

Хоча гра пропонує різні можливості заробітку, в тому числі цілком мирну торгівлю, грабунок лишається найефективнішим способом збагачення. Особливо це стосується нальотів на жирні міста, інформацію про які можна отримати з новин, чи придбавши її у таверні. Найбільшою вдачею буде знайти Treasure Fleet чи Silver Train, про знаходження яких можна дізнатись, захопивши піратського конкурента чи іншу видатну особу, та швидко взяти штурмом відповідне місто, що точно буде іспанським.

Найскладнішим та найприбутковішим квестом будуть Втрачені Скарби Інків. Для їх знаходження знадобиться віднайти загубленого члена родини. Отримавши у одного з губернаторів інформацію, потрібно знайти та перемогти певного персонажа, від якого гравець отримує шматок карти. На відміну від скарбів, ці карти не мають посилань на місцевість, тому доведеться проявити спостережливість і знання географії, та зібрати декілька фрагментів карти. Найгірше в цьому те, що врятований родич також має не конкретне місцезнаходження скарбів, а теж шмат мапи, решта –  в інших родичів, яких треба шукати за тим самим принципом. Тут гравець може скористатись баґом та знанням Карибів: якщо знайти скарб одразу по одному шматку мапи, то наступний родич (а їх всього чотири) дасть нову локацію для нового скарбу.

ВИСНОВКИ

Дуже багато речей в Sid Meier’s Pirates! було зроблено вперше, і найпримітніше тут те, що всі ці речі були вдалими, що гарантувало місце гри в історії. Pirates! Gold зберегли та поліпшили цю вдалу модель, через що її можна вважати одночасно і ще однією версією культової гри, і показовим перевиданням. Попит на піратську тематику з роками тільки зростав, і через десять років після «золотої» версії Сід Маєр випустив ще один, вже сучасний рімейк, але і до того, і після, цілісні елементи його концепції з’являлись в численних іграх, розробники яких і не намагались приховати, чим саме вони надихались.

Після Pirates! ім’я Маєра стало знаком якості, що і досі використовується як успішний маркетинговий інструмент, інколи виправдано, інколи спекулятивно. Щодо Pirates!, то немає жодного сумніву, що гра належить до найкращих творінь автора. Достатньо було десяти-двадцяти хвилин, і гравець переносився на Кариби, назустріч солоному вітру та пригодам.

+ ПЛЮСИ:
+ Аддиктивний ґеймплей
+ Свобода дій гравця
+ Просте керування та інтерфейс

– МІНУСИ:
– В певний момент гра стає одноманітною
– Графіка практично лишилась на стародавньому рівні

This review (excluding images and otherwise registered trademarks or other intellectual property that has been used here for non-profitable purposes of making this review) is copyrighted to Andy Nagorny © 2018. All rights reserved.
Sid Meyer’s Pirates! and Pirates! Are officially registered trademarks of Take-Two Interactive Software, Inc. Game and its images are officially registered properties of its respective owners. All rights reserved.